З 2010 року за ініціативи Генеральної Асамблеї ООН в нашому житті з’явилася ще одна святкова дата – Міжнародний день Матері-Землі, який відзначається 22 квітня.

Цей день почали відзначати ще з XIX століття, коли американський активіст Джон Мортон висунув ідею: один день року повністю присвятити висаджуванню нових дерев і чагарників.

Успіх першої акції, що відбулася 22 квітня 1970 року в США, надихнув організаторів на проведення «Тижня Землі» як щорічних заходів з благоустрою територій. Ініціатива була підтримана громадянами і набула популярності.

Наразі День Землі проводять 20-21 березня (в день весіннього рівнодення) та 22 квітня. В ці дні проводиться багато масових заходів, що привертають увагу до екологічних проблем.

Екологічний рух, який був створений в 1970 році в США, вже налічує 1 млрд осіб. На сайті https://www.earthday.org/ створюються матеріали для навчання та активізації екологічного руху у всьому світі.

22 квітня 2020 року у світі є дві великі кризи: перша – це пандемія коронавірусу COVID -19, друга – це глобальна зміна клімату. Ми можемо, будемо і мусимо вирішити обидва ці виклики.  Карантинні заходи, які проводяться у всьому світі для запобігання розповсюдженню вірусу, змінили формат цьогорічного Дня Матері-Землі – він став цифровий.

У медичному ліцеї «Дніпро» в рамках цьогорічного Дня Матері-Землі відбулась  дискусійна онлайн-панель «Дилеми з екології». Ліцеїсти розглядали та обмірковували актуальні питання сьогодення. За останній час людство почало усвідомлювати величезну кількість проблем, пов’язаних із погіршенням стану навколишнього середовища: забруднення повітря пилом та іншими частинками, забруднення води та ґрунтів пестицидами, забруднення водойм, радіоактивні відходи, парниковий ефект, озонові дірки, проблема утилізації відходів, зменшення чисельності живих організмів, демографічна криза, антропогенна зміна ландшафтів, вирубка лісів, шум, нераціональне використання природних ресурсів, хімічне та біологічне забруднення, нестача прісної води, небезпечні захворювання, епідемії тощо.

Для дискусії були обрані п’ять практичних завдань. Учні могли обирати один з наведених варіантів відповіді; також була можливість висловити свою думку.

Перше запитання виглядало так: « Чи знаємо ми свої громадянські права? Стало відомо про плани будівництва заводу з виробництва пестицидів у вашому місті. Мешканці занепокоєні тим, що завод може завдати шкоди довкіллю через забруднення повітря та води, підвищення інтенсивності дорожнього руху та навіть аварію. Якою буде ваша реакція на цю ініціативу?»

На це питання діти мали багато точок зору. Так, будівництво заводу зміцнює економічний потенціал регіону. Проте, на думку більшості ліцеїстів, небажано проживати біля екологічно небезпечних об’єктів. Один з респондентів навіть висловив думку, що міг би переїхати з регіону вразі таких подій. Але чи готові молоді громадяни на рішучі кроки? Більшість вважає, що вирішення таких питань – компетентність уряду. Також багато з ліцеїстів скористується своїм правом на участь у вирішенні питання щодо охорони довкілля. Такий підхід дозволить розглянути всі точки зори, досягти консенсусу, однак вимагає чимало підготовки та значних часових і фінансових витрат при умові дотримання всіма сторонами певної процедури. Але чи буде заходів достатньо, якщо влада проігнорує думку громадян?

Друге запитання, яке обговорювали ліцеїсти, звучало так: «Ви дізналися, що шкідливі викиди транспортних засобів є основною причиною підкислення навколишнього середовища. Ваші родичі або друзі планують придбати новий автомобіль. Які з цих варіантів ви б порекомендували?»

Дійсно, транспортні викиди – це джерело багатьох екологічних проблем таких, як підкислення навколишнього середовища та утворення парникових газів. Більшість ліцеїстів підтримали недешеві але дієві шляхи вирішення цієї задачі – використання каталітичного конвертеру для зменшення токсичності викидів двигуна внутрішнього згоряння та покупка якісного пального (зі зменшеним вмістом сірки). Недооціненим виявився варіант з використанням природного газу в якості пального: енергоефективність такого варіанту у 2 рази вища за енергоефективність бензинового двигуна, а рівень викидів речовин, що підвищують закислення, менший.

Третє запитання, що було представлено на розсуд ліцеїстів, звучало так: «У рамках державної політики, спрямованої на охорону довкілля, прийнято рішення про збільшення площі лісів з метою протидії зміні клімату. Держава пропонує кілька варіантів. Який із них вам здається найбільш прийнятним?»

Більшість ліцеїстів обрала найефективніший, на перший погляд, варіант вирішення проблеми заліснення: засаджування великих площ хвойними деревами. Вони швидко ростуть та можуть бути гарним джерелом деревини. З екологічної точки зору цей варіант не найкращий, адже екосистеми на базі монокультур є досить вразливими до шкідників та зменшують біорізноманіття Землі. Багато учнів обрали відразу декілька відповідей та додали свої варіанти для вирішення цієї проблеми. Це підкреслює доцільність всебічного підходу для вирішення екологічних проблем, в тому числі – використання економічних важелів, наприклад: стимулювання активності фермерів.

Четверте запитання було таким: «Ви — власник великого заводу. Діяльність вашого підприємства спричиняє забруднення довкілля. Оскільки законодавством передбачено заходи щодо зменшення рівня забруднення, ви наймаєте консультантів в цій сфері. Результати їхніх досліджень свідчать, що один із варіантів —це придбання спеціального обладнання для очищення повітря. Зважаючи на високу вартість такого обладнання, вам доведеться звільнити приблизно 100 працівників. Який із варіантів ви оберете?»

Варіант, у якому все залишається без змін заради збереження робочих місць, виявився не популярним. Це не дивно, усі розуміють, що ризики для здоров’я та ймовірні штрафи призведуть до значних збитків. 20% ліцеїстів обрали жорсткий варіант, який передбачає звільнення людей та оновлення обладнання. Але абсолютна більшість вважає, що такі радикальні шляхи неприпустимі, а проблему потрібно вирішувати з залученням додаткових коштів та зверненням до професіональних консультантів.

П’яте запитання для ліцеїстів було таким: «Уявіть себе на місці Міністра палива та енергетики України. Прем’єр-міністр доручив вашій установі розробити нову енергетичну стратегію на наступні 20 років. Умови отримання міжнародних кредитів передбачають ефективне використання електроенергії та зменшення забруднення. Які з цих варіантів ви запропонуєте?»

Це одне з найактуальніших питань для сучасної України. Наш добробут значною мірою залежить від ефективної енергетичної політики влади. Приблизно 8% ліцеїстів відзначили практичність варіанту з використання українського вугілля для вироблення електроенергії. Їх опоненти вважають, що енергія з природного газу більш екологічна. На жаль, для України природний газ є обмеженим ресурсом, який країна змушена імпортувати, а інвестиції в цій галузі можуть бути більшими ніж інвестиції, потрібні для впровадження технологій видобутку енергії з відновлюваних джерел. Більше половини ліцеїстів обрали прогресивні варіанти відповідей, де пропонувалося робити інвестиції у виробництво енергії з відновлюваних джерел та запровадження енергоефективних технологій. Дійсно, за цими напрямками – майбутнє енергетики, проте ці технології лише розвиваються, а їх вартість відносно висока. Існує багато досліджень, які демонструють, що потенціал виробництва відновлюваної енергії значно перевищує рівень, визначений як мета стратегії України до 2030 року. Це вселяє надію на позитивні зрушення вже у найближчий час.

Ліцеїсти проявили значний інтерес до завдань. Багато з них пропонували свої варіанти вирішення. Кожен з них підтримав заклик сумлінно ставитись до захисту та збереження багатств Матері-Землі.

Бурхлива дискусія серед ліцеїстів при обговоренні дилем з екології показала, що на сьогодні запитань існує більше ніж відповідей на них. Наше майбутнє залежить від того, як саме молодь буде вирішувати ці проблеми. Важливо зорієнтувати молодих людей на підтримку активної позиції та зважених дій при визначенні екологічних приорітетів.