Запрошуємо відвідати книжкову виставку «Українські книги-ювіляри 2024» яка працює в холі бібліотеки ліцею.
Українські книги-ювіляри
205 років драмі Івана Котляревського “Наталка-Полтавка” (1819)
Незважаючи на те, що драма написана 205 років тому, вона досі вражає своєю актуальністю. На перший погляд, автор розповідає просту історію про сільську дівчину, але насправді, в ній стільки щирості та чарівництва, що вам захочеться читати її до самого кінця без зупинки. А головне, що в ньому оспівується чесність, відданість, вірність в дружбі, повагу до батьків та любов, яка перемагає будь-які перешкоди. Цей твір торкнувся тисячі людських сердець по всьому світу та сьогодні входить до обов’язкової шкільної програми.
130 років повісті Ольги Кобилянської «Людина» (1894)
У творі відображені погляди письменниці на становище української жінки у суспільстві. Поява повісті започаткувала етап психологічної української прози. Вводиться нова проблематика та ідеї, зокрема, емансипації та фемінізму. Героїня повісті Олена Ляуфлер – тип нової жінки в українській літературі: вперше створено образ інтелігентки, яка бореться за ім’я і становище людини.
185 років роману
Григорія Квітки-Основ’яненка
«Пан Халявський» (1839)
У сатиричному романі «Пан Халявський» висміюється побут українських поміщиків кінця 18 – початку 19 ст. Підстаркуватий український поміщик Трофим Миронович Халявський згадує своє дитинство, батьків, навчання, службу в армії, сватання і поділ спадку між братами. Автор викриває такі характерні для поміщиків риси характеру як лінощі, зосередженість лише на власній ситості, жадібність тощо.
135 років комедії Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» (1889)
Автор висміює хазяїв, для яких багатство стало метою всього життя, а не засобом для існування. Такі люди ладні продати все на світі, навіть щастя власних дітей, аби тільки збільшувати маєтки. Ганяючись за прибутками, Герасим Калитка стає жертвою шахраїв, що грають на його жадобі та отримують від цього велику вигоду. Темою комедії «Сто тисяч» є зображення життя селянства в пореформені часи, суспільні явища, що мали місце в 80-90 роках ХІХ століття. Основна думка: автор висміює шахраїв, їх ненаситну жадобу до наживи і сміхом крізь сльози сміється над пороками і змушує людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків. «Буде здоров’я, будуть і гроші…».
80 років роману Івана Багряного «Тигролови» (вперше видана, як «Звіролови») (1944)
Ця книга про непокірних та сміливих людей, які не побоялися вступити у сутичку не тільки з дикою природою, а й з самим життям. Головний герой – людина з залізною волею, якого ніщо не змогло зломити. За любов до своєї батьківщини і за свої вчинки, він став «ворогом народу». Але навіть ставши вигнанцем та перебуваючи за межами батьківщини, він зумів знайти людей, яким також дорогі українські традиції і зустрів свою любов.
45 років роману Ліни Костенко
«Маруся Чурай» (1979)
Історичний роман у віршах, на сторінках якого розказана не тільки красива історія кохання між Грицем Боренко та Марусею Чурай, а й показана боротьба українського народу проти польських поміщиків. Це один з кращих творів Ліни Костенко, він буквально кричить про те, що український народ не можна знищити, тому і є сьогодні таким актуальним.
120 років трагікомедії Івана Карпенка-Карого «Житейське море» (1904).
В «Житейському морі» спостерігаємо за сином козака-хлібороба Макара Барильченка – Іваном, який став великим артистом, має люблячу дружину – «тиху пристань», дітей. Та людині не вистачає спокійного життя, тягне на гріховне.
70 років кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна» (1954)
«Зачарована Десна» – це перша кіноповість в українській літературі; автобіографічна кіноповість, а також спогади Олександра Довженка про своє дитинство на Чернігівщині. Довженко проводить нас дорогою свого життя, особливо дитинства, яке проходило на березі мальовничої Десни. Кіноповість сповнена найтеплішими спогадами, найгарнішими українськими пейзажами і найкращими моментами безтурботного дитинства
5.03.2024 р.
Згадуємо та вшановуємо мужність тисяч кримців, які 26 лютого 2014 року вийшли у Сімферополі на мітинг на підтримку територіальної цілісності України.
З цієї нагоди бібліотека медичного ліцею рекомендує до читання книгу Анни Андрієвської та Олени Халімон – ЛЮДИ «СІРОЇ ЗОНИ»:
СВІДКИ РОСІЙСЬКОЇ АНЕКСІЇ КРИМУ 2014 РОКУ.
Крім того, буде цікавим свідчення, щодо тих подій, координатора громадської ініціативи «Євромайдан-Крим» Андрія Щекуна, які увійшли до збірки «Майдан від першої особи. Регіональний вимір».
На сайті Український інститут національної пам’яті ви можете безкоштовно завантажити ці книги:
People of “THE GREY ZONE”. PDF
Збірка «Майдан від першої особи. Регіональний вимір»
ЛЮДИ «СІРОЇ ЗОНИ»: СВІДКИ РОСІЙСЬКОЇ АНЕКСІЇ КРИМУ 2014 РОКУ
У збірці свідчень про російську анексію Криму 2014 року йдеться про ту частину історії «кримської весни», яку замовчує або навмисно спотворює російська пропаганда.
Понад півсотні оповідей спростовують міфи про те, що анексія півострова була безкровна і що «кримчани не намагалися чинити опір, а добровільно вибрали Росію». Як насправді Крим опинився під контролем Росії та чим це обернулося для його мешканців? Які методи застосовують російські спецслужби та силовики щодо мирних громадян на півострові? Відповіді на ці та інші питання дають кримчани, які стали свідками та жертвами російського військового захоплення півострова навесні 2014 року.
В рамках проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек, в жовтні 2023 року, в бібліотеці медичного ліцею були проведенні наступні заходи:
– книжкова виставка під гаслом «Вірю в майбутнє твоє, Україно!». На виставці була представлена література що популяризує українську
історію, боротьбу українського народу за незалежність та формує почуття відповідальності за долю своєї країни;
– книжкова виставка з популяризації української мови «Мов джерельнавода – рідна мова моя»;
– було оформлено інформаційний стенд з цікавими фактами про українську мову.
Жовтень 2023
До Дня захисників та захисниць України в бібліотеці ліцею оформлена книжкова виставка «Нація нескорених: від козацтва до сьогодення», на якій представлені видання про історію українського війська та козацтва, відомих гетьманів та полководців. Особливе місце на виставці займають нові історично-документальні видання та художня література про героїзм, мужність воїнів-захисників російсько-української війни авторами якої є добровольці АТО, волонтери та журналісти. Своїм героїзмом, відвагою та самовідданістю нинішні захисники і захисниці звоювали найвищий рівень довіри в українців серед державних та суспільних інститутів. Війна формує та гартує українську націю. Своїм героїзмом ми викликаємо повагу і змінюємо світ. Боремося за свободу та незалежність, національну гідність. Віримо, що нинішні захисники та захисниці здобудуть перемогу. Слава Україні!
01.10.2023
Навігатор бібліотечних інтернет ресурсів:
Електронні бібліотеки зображень/відео:Віртуальний тур українськими музеямиНаціональний музей мистецтв імені Богдана та Варвара Ханенків – Київ, УкраїнаМузей Ван Гога – Амстердам, НідерландиБританська Національна Галерея – Лондон, ВеликобританіяМетрополітен-музей – Нью-Йорк, СШАЛувр – Париж, Франція01.02.2022 бібліотекою КЗО «Науковий медичний ліцей «Дніпро» ДОР» була проведена краєзнавча година за участі Кавуна Максима Едуардовича завідувача відділу «Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області» Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Максим Едуардович розказав учням 10-А та 10-Б класів про лікарів-подвижників Катеринослава кінця ХVIII – початку XX ст., які внесли неоціненний вклад в становлення медичної справи. Так, учні дізналися про Карла Роде, який прибув до Катеринослава у вересні 1788 р. та забезпечував лікарською допомогою все населення молодого зростаючого міста. Сучасники відзначали його високий професіоналізм. У місті Роде К.І. знали всі. Називали його «чудовим лікарем». З ім’ям Роде пов’язано створення в Катеринославі комітету з щеплення від віспи. Йому самому доводилося проводити щеплення в регіоні, де вже лютувала ця хвороба. Завдяки цьому життя багатьох було врятоване. Не один десяток років прожив Роде в нашому місті. Він був не тільки глибоко порядною людиною, чудовим лікарем (першим губернським лікарем), а й хорошим фармацевтом, автором «порошку Роде», який мав широке застосування в XIX ст. Після смерті, на його надгробній плиті було відлито: «Тут похований колезький асесор, штаб-лікар кавалер Карл Іванович Роде, що жив і помер в Катеринославі. Березня 11 дня 1821 року на 75 році від народження. Вічна пам’ять чоловікові доброму, лікарю майстерному, безкорисливому другу Людства». Крім того була цікава розповідь про Бойченка Павла Нікифоровича який був видатним діячем, помітною та авторитетною особою на ниві охорони здоров’я Катеринославщини. З 1859 по 1870 рік Павло Бойченко був директором Катеринославського дитячого притулку і почесним членом Катеринославських дитячих притулків. Крім особистої праці лікаря він підтримував діяльність цих закладів і внеском власних коштів, за що одержував подяки та нагороди. Павло Никифорович очолював і фельдшерську школу (нині – медичне училище), відкриту при земській лікарні в Катеринославі 1870 року, був її першим директором. «Не порушуючи істини та без перебільшення, можна сказати, що в 1840–80-х роках у Катеринославі всі – від вищого представника влади до останнього бідняка, до найжалюгіднішого злидаря знали доктора Бойченка» – так писав про лікаря-подвижника відомий освітянин Катеринослава Микола Риндовський. В своїй розповіді Максим Едуардович не обійшов увагою і постать Лешко-Попеля Івана Васильовича катеринославського військового і земського лікаря-гуманіста. Любов пацієнтів та міської бідноти він заслужив своїми гуманістичними переконаннями: безкоштовно лікував нужденних і навіть допомагав їм матеріально. Зустріч сприяла встановленню вкрай необхідного зв’язку між поколіннями та надихнула ліцеїстів брати приклад з лікарів, які стали легендами свого часу.
Олефір Світлана Андріївна, бібліотекар
