ДІТЯМ І БАТЬКАМ! Що робити, коли вже не має змоги читати новини? Як відволіктися від сумних думок? Спробуйте почитати улюблену книжку, можна і вголос, і всією родиною або прогуляйтеся разом з дітьми віртуальним музеєм.
💙Навігатор бібліотечних інтернет ресурсів:
1. Бібліотека світової літератури – оригінали та переклади (Library of the world literature – original texts and translations). http://ae-lib.org.ua/
2. Національна бібліотека України для дітей. www.chl.kiev.ua/
3. Львівська обласна бібліотека для дітей. http://kazkar.at.ua/lodb.org.ua/
4. Електронна бібліотека української літератури (світова література). https://www.ukrlib.com.ua/books/
5. Бібліотека українського центру. http://ukrcenter.com
6. Дитячий сайт «Казкар». http://kazkar.at.ua /
7. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. http://nbuv.gov.ua/
8. Електронна бібліотека України http://www.elibukr.org/
9. Електронна бібліотека Українська література http://ukrclassic.com.ua/
10. Українська та зарубіжна література українською мовою http://lib.shiftcms.net/
11. Дитяча публічна онлайн бібліотека «Читанка» http://chytanka.com.ua/
12. Безкоштовна онлайн бібліотека класичної української літератури «Відкрита книга» https://sites.google.com/site/openbookclassic/
13. Бібліотека оригіналів і перекладів творів світової літератури http://ae-lib.org.ua/index.htm
14. «Бібліотека кошового писаря». Тут ви можете знайти поезії Т. Шевченка, Л. Українки, М. Рильського та інших поетів http://www.pysar.net/
15. «Дерево казок» – читати та слухати казки(аудіо)різних народів https://derevo-kazok.org/audio-tales/
16. AeLib: Бібліотека світової літератури. Оригінали та переклади. http://www.ae-lib.org.ua/
17. Електронна бібліотека «Diasporiana» http://diasporiana.org.ua
18. Електронна бібліотека «Культура України» http://elib.nplu.org/
19. Казки для дітей українською мовою https://onlyart.org.ua/children/kazky/
20. Електронна онлайн бібліотека «Буква» http://bookwa.org/
21. Мислене дерево (українські інформаційні ресурси для освіти і науки) http://www.myslenedrevo.com.ua/
22. Всеукраїнська електронна бібліотека http://youalib.com /
23. Чтиво – вільна онлайн бібліотека україномовної літератури http://www.chtyvo.org.ua/
24. е-бібліотека BIBLOS http://www.biblos.in/
25. Нариси історії України http://history.franko.lviv.ua/
26. Електронна бібліотека Національної академії педагогічних наук України http://lib.iitta.gov.ua/
💛Електронні бібліотеки зображень/відео:
1.Нью – Йоркська публічна бібліотека(понад 180 000 сканів та фотографій) http://digitalcollections.nypl.org/
2. Світова цифрова бібліотека http://www.wdl.org/ru/
3. Британський музей (понад 4500 зображень) http://www.britishmuseum.org/…/collection…/search.aspx
4. Рідкісні документальні фільми 1926-2008 р.р.(понад 230 відео)
Музей сучасного мистецтва у Нью-Йорку (65 000 оцифрованих картин) http://www.moma.org/collection/works?classifications=9
4. Британська бібліотека (понад 1000000 зображень, мап, малюнків, рукописних листів, ілюстрацій, коміксів, постерів, карикатур) https://www.flickr.com/photos/britishlibrary
5. База історичних зображень (фотографії та малюнки з понад 600 млн. книжкових сторінок, відсканованих в бібліотеках світу) https://www.flickr.com/photos/britishlibrary
💙Віртуальний тур українськими музеями
Google Ukraine у партнерстві з Міністерством культури України, оцифрували сім музеїв в різних регіонах України і створили спеціальний сайт, де можна здійснити віртуальну подорож, дізнатися більше про народну архітектуру і побут, відчути всю самобутність української культури.
Подивитися екскурсію можна за покликанням: https://museums.authenticukraine.com.ua/ua/
💛Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвара Ханенків – Київ, Україна
💙Музей Ван Гога – Амстердам, Нідерланди
💛Британська Національна Галерея – Лондон, Великобританія
💙Метрополітен-музей – Нью-Йорк, США
💛Лувр – Париж, Франція

01.02.2022 бібліотекою КЗО «Науковий медичний ліцей «Дніпро» ДОР» була проведена краєзнавча година за участі Кавуна Максима Едуардовича завідувача відділу «Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської  області» Дніпропетровського національного   історичного   музею ім. Д.І. Яворницького. Максим Едуардович розказав учням 10-А та 10-Б класів  про лікарів-подвижників Катеринослава кінця ХVIII – початку  XX ст., які внесли неоціненний вклад в становлення медичної справи. Так, учні дізналися про Карла Роде,  який прибув до Катеринослава у вересні 1788 р. та  забезпечував  лікарською допомогою все населення молодого зростаючого міста. Сучасники відзначали його високий професіоналізм. У місті Роде К.І. знали всі. Називали його «чудовим лікарем». З ім’ям Роде пов’язано створення в Катеринославі комітету з щеплення від віспи. Йому самому доводилося проводити щеплення в регіоні, де вже лютувала ця хвороба. Завдяки цьому життя багатьох було врятоване. Не один десяток років прожив Роде в нашому місті. Він був не тільки глибоко порядною людиною, чудовим лікарем (першим губернським лікарем), а й хорошим фармацевтом, автором «порошку Роде», який мав широке застосування в XIX ст.  Після смерті, на його надгробній плиті  було відлито: «Тут похований колезький асесор, штаб-лікар кавалер Карл Іванович Роде, що жив і помер в Катеринославі. Березня 11 дня 1821 року на 75 році від народження. Вічна пам’ять чоловікові доброму, лікарю майстерному, безкорисливому другу Людства». Крім того була цікава розповідь про Бойченка Павла Нікифоровича який був видатним діячем,  помітною та авторитетною особою на ниві охорони здоров’я Катеринославщини. З 1859 по 1870 рік Павло Бойченко був директором Катеринославського дитячого притулку і почесним членом Катеринославських дитячих притулків. Крім особистої праці лікаря він підтримував діяльність цих закладів і внеском власних коштів, за що одержував подяки та нагороди.  Павло Никифорович очолював і фельдшерську школу (нині – медичне училище), відкриту при земській лікарні в Катеринославі 1870 року, був її першим директором. «Не порушуючи істини та без перебільшення, можна сказати, що в 1840–80-х роках у Катеринославі всі – від вищого представника влади до останнього бідняка, до найжалюгіднішого злидаря знали доктора Бойченка» – так писав про лікаря-подвижника відомий освітянин Катеринослава Микола Риндовський. В своїй розповіді Максим Едуардович не обійшов увагою і постать Лешко-Попеля Івана Васильовича катеринославського військового і земського лікаря-гуманіста. Любов пацієнтів та міської бідноти він заслужив своїми гуманістичними переконаннями: безкоштовно лікував нужденних і навіть допомагав їм матеріально. Зустріч сприяла встановленню вкрай необхідного зв’язку між поколіннями та надихнула ліцеїстів брати приклад з лікарів, які стали легендами свого часу.

Олефір Світлана Андріївна, бібліотекар